Сучасні дослідження демонструють значний вплив вегетативної нервової системи на адаптацію та продуктивність сільськогосподарських тварин. Особливо критичним є період опоросу в свиноматок, коли зміни вегетативного тонусу детермінують перебіг родового стресу та швидкість відновлення. Метою дослідження було вивчити особливості динаміки параметрів варіаційної пульсометрії у свиноматок із нормотонічним, симпатикотонічним та ваготонічним тонусом вегетативної нервової системи до опоросу, а також через добу та п’ять діб після родового стресу. Експеримент проведено на п’ятнадцяти свиноматках великої білої породи, розподілених на три групи за рівнем індексу напруги. Для кожної тварини за одну добу до опоросу, на першу та п’ятиденну добу після опоросу реєстрували сто послідовних інтервалів між серцевими скороченнями за допомогою електрокардіографа. Розраховували середню тривалість інтервалів, моду інтервалів, амплітуду моди, варіаційний розмах, індекс вегетативного балансу та індекс напруги. Встановлено, що до опоросу ваготонічні тварини мали максимальну варіабельність серцевих інтервалів, симпатикотонічні – найнижчу. Через добу після родового стресу в усіх групах відзначено зменшення середньої тривалості інтервалів та збільшення індексу напруги, однак найшвидше відновлення параметрів спостерігалося у ваготонічних свиноматок. На п’ятий день після опоросу показники у свиноматок нормотонічної групи наблизились до вихідних значень, тоді як у тварин з підвищеним симпатичним тонусом стресова реакція зберігалася. Отже, використання варіаційної пульсометрії для оцінки тонусу вегетативної нервової системи перед опоросом дозволяє виявити найбільш стресостійких свиноматок і запровадити цільові підтримуючі заходи у перші доби після опоросу. Такий підхід сприятиме підвищенню виживаності поросят, скороченню періоду відновлення свиноматок та підвищенню економічної ефективності свинарства
варіаційна пульсометрія; вегетативна нервова система; родовий стрес; адаптивні механізми; свині