Український часопис ветеринарних наук

Методи збору іксодових кліщів для контролю розповсюдження трансмісивних хвороб у домашніх собак

Оксана Кравчук
Завантажити статтю
Анотація

Проблема вибору методів збору кліщів, зокрема іксодових, стало важливим для контролю розповсюдження трансмісивних хвороб у домашніх собак, які можуть переносити кліщів на шерсті до дому своїх власників та становити загрозу зараження людини хворобою Лайм-бореліоз. Метою дослідження стало проаналізувати методи збору кліщів та обгрунтувати їх переваги і обмеження. Дослідження охоплювало аналітико-констатувальний, теоретико-моделювальний, узагальнювально-впроваджувальний етапи. Під час аналітико-констатувального етапу було встановлено, що основними методами збору кліщів стали Dragging, Flagging, CO₂‑пастки (dry ice/baited traps), Host Examination, Absolute Surface Counts. На теоретико-моделювальному етапі було обґрунтовано доцільність використання зазначених методів та виокремлено найбільш ефективні. В ході дослідження були визначені методи, які більш зручні на території України, оскільки вони забезпечували оптимальне поєднання доступності, відтворюваності та епізоотологічної інформативності, а також дозволили отримати як кількісні, так і якісні показники щодо щільності популяції, видової структури та інтенсивності інвазії іксодових кліщів. На узагальнено впроваджувальному етапі було обрано два методи збору кліщів, які були зручними у використанні та потребували менших матеріальних затрат. У процесі виконання практичної частини за допомогою цих методів було зібрано 840 кліщів з території Полісся, що вказувало на потенційні ризики розповсюдження трансмісивних хвороб. Загалом було обстежено 87 собаки, з яких 56 були попередньо оброблені акарицидними препаратами на основі піретроїдів та ізоксозолінів. Обстежувались собаки різних порід, віком від 9 місяців до 12 років, які утримувались в різних умовах на обраних локаціях для дослідження. В результаті дослідження було з’ясовано, що роль домашніх собак, як резервуарів векторних інфекцій та механічних переносників іксодових кліщів, є ефективним методом для контролю розповсюдження популяції кліщів у міській місцевості, ніж польові методи їх збирання (Dragging)

Ключові слова

векторні інфекції; Лайм-Бореліоз; акарологічний моніторинг; ектопаразити; ветеринарна паразитологія

ЦИТУВАТИ
Kravchuk, O. (2026). Methods for collecting ixodid ticks to control the spread of vector-borne diseases in domestic dogs. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 17(2), 11-25. https://doi.org/10.31548/veterinary2.2026.11
Використані джерела
  1. ARRIVE. (n.d.). Retrieved from https://arriveguidelines.org/.
  2. Boulanger, N., Aran, D., Maul, A., Camara, B.I., Barthel, C., Zaffino, M., Lett, M.-C., Schnitzler, A., & Bauda, P. (2024). Multiple factors affecting Ixodes ricinus ticks and associated pathogens in European temperate ecosystems (northeastern France). Scientific Reports, 14, article number 9391. doi: 10.1038/s41598-024-59867-x.
  3. Briggs, P., Trimmell, L., & Monzón, J.D. (2025). Is dragging a drag or is trapping a trap? A comparison of two methods for collecting Amblyomma americanum ticks in sites near the species range boundary. Experimental and Applied Acarology, 94, article number 7. doi: 10.1007/s10493-024-00977-6.
  4. Buczek, W., Bartosik, K., & Buczek, A. (2024). Development of Dermacentor reticulatus ticks in human household conditions. Journal of Pest Science, 97, 1069-1079. doi: 10.1007/s10340-023-01695-5.
  5. Cuadrado-Matías, R., Casades-Martí, L., Peralbo-Moreno, A., Baz-Flores, S., García-Manzanilla, E., & Ruiz-Fons, F. (2023). Testing the efficiency of capture methods for questing Hyalomma lusitanicum (Acari: Ixodidae), a vector of Crimean-Congo hemorrhagic fever virus. Journal of Medical Entomology, 61(1), 152-165. doi: 10.1093/jme/tjad127.
  6. de la Fuente, J., et al. (2023). Perception of ticks and tick-borne diseases worldwide. Pathogens, 12(10), article number 1258. doi: 10.3390/pathogens12101258.
  7. Do, T., et al. (2024). The detection of zoonotic microorganisms in Rhipicephalus sanguineus (brown dog ticks) from Vietnam and the frequency of tick infestations in owned dogs. Frontiers in Veterinary Science, 11, article number 1435441. doi: 10.3389/fvets.2024.1435441.
  8. Duplaix, L., Wagner, V., Gasmi, S., Lindsay, L.R., Dibernardo, A., Thivierge, K., Fernandez-Prada, C., & Arsenault, J. (2021). Exposure to tick-borne pathogens in cats and dogs infested with Ixodes scapularis in Quebec: An 8-year surveillance study. Frontiers in Veterinary Science, 8, article number 696815. doi: 10.3389/fvets.2021.696815.
  9. Egbuchulem, K.I. (2024). The Karl Pearson’s chi-square: A medical research libero, and a versatile test statistic: An editorial. Annals of Ibadan Postgraduate Medicine, 22(2), 5-8.
  10. England, S.J., Lihou, K., & Robert, D. (2023). Static electricity passively attracts ticks onto hosts. Current Biology, 33(14), 3041-3047. doi: 10.1016/j.cub.2023.06.021.
  11. Foley, J., López-Pérez, A.M., Rubino, F., Backus, L., Ferradas, C., Barrón-Rodriguez, J., Mendoza, H., Arroyo-Machado, R., Inustroza-Sánchez, L.C., & Zazueta, O.E. (2024). Roaming dogs, intense brown dog tick infestation, and emerging rocky mountain spotted fever in Tijuana, México. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, 110(4), 779-794. doi: 10.4269/ajtmh.23-0410.
  12. Harman, P.R., Mendell, N.L., Harman, M.M., Draney, P.A., Boyle, A.T., Gompper, M.E., Orr, T.J., Bouyer, D.H., Teel, P.D., & Hanley, K.A. (2024). Science abhors a surveillance vacuum: Detection of ticks and tick-borne pathogens in southern New Mexico through passive surveillance. Plos One, 19(1), article number e0292573. doi: 10.1371/journal.pone.0292573.
  13. Holcomb, K.M., Khalil, N., Cozens, D.W., Cantoni, J.L., Brackney, D.E., Linske, M.A., Williams, S.C., Molaei, G., & Eisen, R.J. (2023). Comparison of acarological risk metrics derived from active and passive surveillance and their concordance with tick-borne disease incidence. Ticks and Tick-Borne Diseases, 14(6), article number 102243. doi: 10.1016/j.ttbdis.2023.102243.
  14. Köppen, K., Zmarlak-Feher, N.M., Dörre, A., Hagedorn, P., Kohl, C., & Heuner, K. (2025). Country-wide assessment of tick-borne pathogens collected in ticks between 2021 and 2024 in Germany, with a focus on Francisella: A one health pilot study. One Health, 21, article number 101190. doi: 10.1016/j.onehlt.2025.101190.
  15. Koser, T., Hurt, A., Thompson, L., Courtemanch, A., Wise, B., & Cross, P. (2025). Scent detection dogs detect a species of hard tick, Dermacentor albipictus, with comparable accuracy and efficiency to traditional tick drag surveys. Parasites & Vectors, 18, article number 126. doi: 10.1186/s13071-024-06519-8.
  16. Kravchuk, O. (2025). The main drug mechanisms, efficacy assessment and criteria for the prevention and treatment of Lyme borreliosis. Theoretical and Applied Veterinary Medicine, 13(2), 3-9. doi: 10.32819/2025.13006.
  17. Krupa, E., Dziedziech, A., Paul, R., & Bonnet, S. (2024). Update on tick-borne pathogens detection methods within ticks. Current Research in Parasitology & Vector-Borne Diseases, 6, article number 100199. doi: 10.1016/j.crpvbd.2024.100199. 
  18. Levytska, V., & Mushynskyi, A. (2020). Ixodid ticks in the Western Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series “Veterinary Sciences”, 22(97), 187-193. doi: 10.32718/nvlvet9730.
  19. Meta. Maps of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://map.meta.ua/ua/#zoom=6&lat=48.5&lon=31.2&base=B00.
  20. Panteleienko, O., Makovska, I., & Tsarenko, T. (2022). Influence of ecological and climatic conditions on the spread of Borrelia burgdorferi in domestic dogs in Ukraine. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 13(4), 431-442. doi: 10.15421/022257.
  21. Probst, J., Springer, A., & Strube, C. (2023). Year-round tick exposure of dogs and cats in Germany and Austria: Results from a tick collection study. Parasites & Vectors, 16, article number 70. doi: 10.1186/s13071-023-05693-5.
  22. Sadangi, S., Parčina, M., Mutters, N.T., & Falkenberg, T. (2025). Assessment of human health risks to tick-borne infections in urban green spaces (UGS) – a study protocol. BMC Infectious Diseases, 26, article number 170. doi: 10.1186/s12879-025-12364-6.
  23. Sgroi, G., D’Alessio, N., Veneziano, V., Rofrano, G., Fusco, G., Carbonara, M., Dantas-Torres, F., Otranto, D., & Iatta, R. (2024). Ehrlichia canis in human and tick, Italy, 2023. Emerging Infectious Diseases, 30(12), 2651-2654. doi: 10.3201/eid3012.240339.
  24. Springer, A., Kahl, O., Król, N., Pfeffer, M., Chitimia-Dobler, L., Lindau, A., Mackenstedt, U., & Strube, C. (2026). Ticks in the landscape: Fragmentation impacts density of Europe’s principal tick-borne disease vector, Ixodes ricinus, across Germany. Ticks and Tick-borne Diseases, 17(2), article number 102621. doi: 10.1016/j.ttbdis.2026.102621.
  25. Tsoumani, M.E., Papailia, S.I., Papageorgiou, E.G., & Voyiatzaki, C. (2023). Climate change impacts on the prevalence of tick-borne diseases in Europe. Environmental Sciences Proceedings, 26(1), article number 18. doi: 10.3390/environsciproc2023026018. 
  26. Wheeler, C.A., et al. (2026). Traps baited with dry ice outperform cloth drags for capturing ticks (Acari: Ixodidae) in 3 widely separated geographic regions. Journal of Medical Entomology, 63(1), article number tjaf183. doi: 10.1093/jme/tjaf183.
  27. Wilson, C.H., et al. (2022). Surveillance for Ixodes scapularis and Ixodes pacificus ticks and their associated pathogens in Canada, 2019. Canadian Communicable Disease Report, 48(5), 208-218. doi: 10.14745/ccdr.v48i05a04.
  28. Zanet, S., Battisti, E., Pepe, P., Ciuca, L., Colombo, L., Trisciuoglio, A., Ferroglio, E., Cringoli, G., Rinaldi, L., & Maurelli, M. (2020). Tick-borne pathogens in Ixodidae ticks collected from privately-owned dogs in Italy: A country-wide molecular survey. BMC Veterinary Research, 16, article number 46. doi: 10.1186/s12917-020-2263-4.