КЛІТИННИЙ СКЛАД СТРАВОХІДНОГО МИГДАЛИКА КУРЕЙ У ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ

Надія Дишлюк
Анотація

У ссавців першим захисним бар’єром на шляху надходження антигенів через органи травлення є глоткове лімфоїдне кільце Вальдеєра-Пирогова, яке відсутнє у птахів. В останніх цю функцію виконує стравохідний мигдалик, що належить до периферичних органів гемопоезу та лімфопоезу. В них за впливу антигенної стимуляції, Т- та В-лімфоцити диференціюються в ефекторні клітини, які зумовлюють специфічний імунітет. Об’єктом дослідження був стравохідний мигдалик курей кросу Шевер 579 віком від однієї до 300 діб та 1, 2 і 3 роки. Під час виконання роботи використовували загальноприйняті класичні методи цитологічних досліджень. Цитологічні дослідження виконували на препаратах-відбитках, які фарбували за Райтом комерційними фарбами ЛейкоДиф 200 (Erba Lachema, Чеська республіка) та за Папенгеймом фарбами Hemocolor (Merck, Федеративна республіка Німеччина). Їх вивчали за допомогою мікроскопа “Olympus” (ок.х10, об. х100). У складі клітин стравохідного мигдалика курей виявляються лімфоцити, імунобласти, проплазматичні та плазматичні клітини, моноцити, макрофаги, ретикулярні клітини, гетерофіли та фібробласти. Серед них найбільше лімфоцитів. Їх уміст нерівномірно збільшується до 60-добового віку птиці. У курей віком 90–180 діб він залишається практично однаковим, а в особин старшого віку – дещо зменшується. Проплазмоцити і плазмоцити виявляються на препаратах-відбитках в невеликій кількості, починаючи з 15-добового віку курей. Із збільшенням віку птиці уміст цих клітин зростає і максимального значення набуває у однорічних. Уміст моноцитів і макрофагів на препаратах-відбитках незначний. Він нерівномірно зростає із збільшенням віку курей і максимальних значень набуває у 2-річному віці курей. Ретикулярні клітини формують основу стравохідного мигдалика і маскуються клітинами лімфоїдного ряду, а фібробласти і гетерофіли містяться в незначній кількості, яка не піддається статистичній обробці.

Ключові слова

кури, стравохідний мигдалик, лімфоїдна тканина, клітини лімфоїдного ряду, ретикулярні клітини, гетерофіли, фібробласти

ЦИТУВАТИ
Dyshliuk, N. (2020). THE CELLULAR COMPOSITION OF THE ESOPHAGEAL TONSIL OF CHICKENS IN THE POSTNATAL PERIOD OF ONTOGENESIS. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 11(1), -. https://doi.org/10.31548/ujvs2020.01.002
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації