Український часопис ветеринарних наук

Завдяки турботі про охорону здоров’я тварин та людей постійно зростають зусилля щодо розроблення математичних та обчислювальних моделей для прогнозування просторової та часової динаміки інфекційних хвороб, у тому числі і сказу. Тому, нашою метою було провести моделювання динаміки поширення сказу лисицями, собаками та котами на прикладі Вінницької області в період із 2012 до 2018 років. Для дослідження та аналізу динамічного поширення сказу в часі та просторі було розроблено інформаційно-аналітичну технологію, яка ґрунтується на основі ретроспективних даних зареєстрованих випадків сказу. Параметр передачі сказу був визначений із використанням офіційних епізоотологічних даних з обласної лабораторії ветеринарної медицини та обласного відділення Держпродспоживслужби України. Виявлено, що сказ серед котів та собак поширювався на відстань до 50 км найбільше (26,45%) у зимовий період, від 50 до 100 км – в осінній період (40,33%), понад 100 км – у літній період (49,84 %). Загалом, домашні м’ясоїдні були джерелами сказу в радіусі 50 км лише в 16,98% випадків, а в радіусі 100 км – уже в 55,95% випадків. Лисиці були джерелами сказу в радіусі 50 км лише у 24,33% випадків, а в радіусі 100 км – уже в 58,54 % випадків. Водночас, найбільше поширення сказу серед лисиць на відстань до 50 км спостерігалось у весняний період (31,01%), від 50 до 100 км – у зимовий період (43,67%), понад 100 км – у літній період (48,38%). Отримані нові дані будуть корисними під час планування та проведення профілактичних антирабічних заходів. У подальшому планується провести моделювання в розрізі всіх областей та створення прогнозів поширення сказу територією України. 

сказ тварин, моделювання поширення сказу, лисиці, домашні м’ясоїдні, інформаційно-аналітичні технології