Український часопис ветеринарних наук

Подано відомості щодо становлення ветеринарно-санітарного нагляду в м. Київ, починаючи з кінця ХІХ століття. До 1888 р. в Києві функціонувало 17 невеликих приватних різниць, розкиданих по всьому місту. Різниці розміщувалися при дворах і брудних коморах, де примітивно забивали худобу та не надавали значення ветеринарно-санітарному нагляду. Ці різниці викликали велике незадоволення в міського населення й Київська міська дума вирішила закрити існуючі різниці і відкрити міські різниці, тобто сформувати регламентований заклад, який дотримувався б високогуманних завдань, відповідальність за виконання яких покладалася на ветеринарних лікарів. Для з’ясування питань ветеринарно-санітарного нагляду на міських різницях у 1899 році виділено спеціальну підкомісію, головою якої обраний член Санітарної комісії А. К. Столпчевський. Підкомісією ставилося завдання розробити інструкцію для ветеринарних лікарів, що відповідали за ветеринарно-санітарний стан у Київських міських різницях, який проводила Санітарна комісія. Лише в 1899 року розмежовується нагляд суто ветеринарний від нагляду санітарного. Для правильної організації ветеринарносанітарного нагляду, в 1909 р. введено обов’язкові постанови, що включали правила влаштування й утримання різниць. Цими постановами було введено одноманітний порядок у різничу справу. У 1900 році міський ветеринарний лікар М. К. Кобилянський запропонував розширити ветеринарний персонал у м. Києві і ввести обов’язкову постанову щодо утримання ферм і молочної худоби. Уперше в 1901 р., за резолюцією Київського губернатора, у селищі Пуща Водиця почав функціонувати кумисно-кефірний заклад, що був у підпорядкуванні ветеринарно-санітарного нагляду. Проте, постанова за наглядом за корівниками, молочними фермами, кумисними закладами й окремими господарствами, що займаються продажем молока й молочних продуктів у м. Києві, вийшла лише в 1916 році.

міські різниці, ветеринарно-санітарний стан, різнича справа, контрольнотрихінельозна станція, молочна справа