Висвітлено результати досліджень кератиту в собак різної етіології в клінічних випадках за допомогою вимірювальних приладів та візуальних методів після трансплантації амніотичної мембрани. Вона є внутрішньою з трьох плодових оболонок, прозора, аваскулярна, розвивається з фетальної ектодерми і складається із шару епітеліальних клітин, розташованих на основній мембрані, і сполучнотканинної строми. Ці результати досліджень дають можливість аналізувати та в подальшому вивчати вплив алогенних мезенхімальних стовбурових клітин під час трансплантації амніотичної оболонки за різних дефектів ока загалом, а також рогівки з виразками різної етіології. Серед патологій органу зору провідне місце займають запальні захворювання та травматичні пошкодження очей. За даними вітчизняної літератури, на часткутравмока припадає понад 10% в структурі всіх патологій органу зору, водночас, опіки становлять 8%. З усіх пошкоджень очей на частку рогівки припадає до 80%. Опіки, спричинені різними фізичними (термічними й радіаційними) і хімічними (лугами й кислотами) факторами, значно різняться механізмами пошкодження тканин ока, але мають подібну клінічну картину, зумовлену в основному тяжкістю пошкодження. Фізіологічна регенерація переднього епітелію рогівки здійснюється постійним розмноженням камбіальних елементів і їхнім диференціюванням до центру, стрімкою міграцією від периферії до зорової осі. Повне оновлення переднього епітелію відбувається впродовж 5–7 діб. Основне завдання дослідження – довести ефективність застосування амніотичної оболонки, щоби вказувало на активізацію процесів проліферації, зупинку процесів апоптозу тканин, зменшення активності запального процесу, що прискорює епітелізацію і нормалізацію строми рогівки, що й зумовлює нормальне відновлення прозорості без васкуляризації та помутнінь.
клінічні випадки кератоконюнктивіту, собаки різних порід, мезенхімальні стовбурові клітини, трансплантація амніотичної оболонки, стан рогівки