Український часопис ветеринарних наук

 Клінічна ефективність антибіотика визначається його розподілом в органах і тканинах, здатністю проникати через фізіологічні та патологічні бар›єри організму. У статті наведено результати досліджень надходження, розподілу та виведення доксицикліну гіклату – діючої речовини антибіотика польодоксину з організму курчат-бройлерів кросу КОББ-500 хворих на орнітобактеріоз. Встановлено, що через 24 год після застосування польодоксину хворим курчатамбройлерам, найбільше доксицикліну гіклату міститься в легенях і печінці, дещо менше – в нирках, а найменше – у серці та грудних м’язах. Через 48 та 72 год вміст доксицикліну гіклату зростає у печінці, нирках, серці та грудних м’язах порівнюючи з показником на 24 год, тоді як у легенях незначно зменшується через 48 год та не відрізняється від нього через 72 год. На 96 год вміст доксицикліну гіклату у нирках, легенях та грудних м’язах набуває максимальних значень; у печінці він менший за попередній (на 72 год), тоді як у серці не відрізняється від нього. Доксицикліну гіклат не проявляє кумулятивних властивостей та «органної приналежності» впродовж 96 год надходження в організм хворих на орнітобактеріоз курчат-бройлерів. Через 24 год після припинення застосування польодоксину (на 120 год досліду), вміст доксицикліну гіклату в усіх досліджуваних органах зменшується, однак залишається достатньо високим, що засвідчує порівняно тривалий період його напіввиведення та протимікробну дію. Показники фармакокінетики дадуть змогу лікарю визначити ефективний препарат, який забезпечить терапевтичний ефект, і буде запобігати розвитку резистентності мікроорганізмів.

польодоксин, доксицикліну гіклат, курчата-бройлери, орнітобактеріоз, Ornithobacterium rhinotracheale, показники фармакокінетики