Український часопис ветеринарних наук

Під час проведення трансфузії цільною кров’ю та препаратами крові постійним ризиком є фактор їхнього мікробного забруднення. Адже застосування контамінованих препаратів крові може спричиняти сепсис та високі ризики для здоров’я реципієнтів. Кров може бути живильним середовищем для мікроорганізмів, тому досить значним є ризик росту кількості бактерій у будь-якому компоненті крові після її відбору. До мікробного забруднення може призвести порушення правил асептики під час забору донорської крові, виготовлення препаратів крові, пошкодження систем забору крові, їхньої герметичності тощо. Було досліджено 5 проб консервованої еритроцитарноїмаси собак. Тваринами-донорами були 5 клінічно здорових собак. Кров відбирали з використанням закритих системіз антикоагулянтом ЦФДА. Після наступного центрифугування плазму відокремлювали від еритроцитів у інший контейнер. Еритроцитарну масу, що залишалася, зберігали за температури + 2–6 °C упродовж 30 діб. Метод посіву бактерій розглядається як «золотий стандарт» для оцінювання наявності мікробного забруднення в більшості центрів переливання крові. Досліджувані зразки еритроцитарної маси собак інокулювали в тіогліколеве середовище та середовище Сабуро й інкубували в термостаті за 20–25 °C. Інкубаційний період становив 14 діб. За результатами бактеріологічного дослідження проб еритроцитарноїмаси собак після їхнього зберігання, жодної нестерильної проби не було виявлено. Отже, метод забору крові з використанням закритих систем, що містять антикоагулянтЦФДА, єнадійнимі дає змогу одержувати донорську кровта компоненти кровібез втрати стерильності за тривалого терміну зберігання.

еритроцитарна маса крові собак, мікробна контамінація, стерильність донорської крові