Метою дослідження було порівняти вплив двох доз добавок селен-містких дріжджів (SY) та натрію селеніту (SS) на рівень Se в крові, молозиві та молоці, біохімічні показники крові в молочних корів у польових умовах. Дослідження включало 36 корів голштинської породи від 5 тижнів до отелення і 12 тижнів після них. Корів було поділено на 4 групи (n = 9): 1. Від’ємний контроль (NC) – без добавки Se; 2. Позитивний контроль (PC) – 0,3 проміле Se (з селеніту натрію); 3. Дослідна група S1 – 0,3 проміле Se (з селено-містких дріжджей – SELSAF®, кормові добавки Lesaffre, Франція); 4. Дослідна група S2 – 5 ppm Se (SELSAF®, кормові добавки Lesaffre, Франція). Зразки крові від корів відбирали на 5 та 1 тижні до народження, у день отелення та на 4, 8 і 12 тиждень після отелення відбирали зразки крові. Молозиво і молоко вилучали в день отелення і на 4, 8 та 12 тиждень після нього і аналізували їх на вміст Se. Початковий рівень Se в крові корів усіх чотирьох груп був низьким. Впродовж усього досліджуваного періоду в крові корів групи NC спостерігався вихід рівня Se за оптимальні межі. У групах S1 і S2 встановлено вірогідно (P < 0,01) вищі його значення, ніж у корів NC і PC груп. Рівень Se у молозиві у корів груп S1 (128,17 мкг/л) і S2 (155,58 мкг/л) був значно вищим, ніж у корів груп NC (94,68 мкг/л) і ПК (99,3 мкг/л). Загальний середній рівень Se в молоці корів дослідних груп S1 (20,4 мкг/л) та S2 (50,0 мкг/л) був вищим, ніж у контрольних групах NC (10,9 мкг/л) і ПК (16,6 мкг/л). Біохімічні показники крові тварин з різних груп істотно не відрізнялися і знаходилися в межах фізіологічних діапазонів. Рівень Se в цільній крові, молозиві та молоці корів, а також активність глутатіонпероксидази значно підвищувалися за рахунок добавок селен-містких дріжджів. Відповідь організму була дозозалежною та опосередкованою. Селен з органічних джерел був біодоступнішим, ніж із селеніту натрію. Добавка Se з допустимою дозою (5 проміле) не мала негативного впливу на досліджувані біохімічні показники крові.
молочні корови, селен, дріжджі, молоко