За статистикою в сучасній ветеринарній практиці відсоток м’язових травм серед спортивних та робочих тварини складає від 40–70% спортивних травм. Досить часто трапляються випадки із м’язовими травмами скелетних м’язів, а саме кінцівок. У цій науковій праці описано методику досліджень, етапи досліджень та вивчено взаємозв’язок динаміки активності певного біохімічного показника крові. Суть методу по лягала в моделюванні травми м’язової тканини проведеного методом розтинання шкіри та фасції і відсікання в ділянці серединної площини тазової голівки двоголового м’яза стегна, розміром 1,5×1,5 см на глибину 1,5 см м’язової тканини у 105 лабораторних тварин, поділених на 4 групи за застосування різних методів лікування. Проаналізовано результати одного із найефективніших біохімічних методів діагностики ушкодження скелетних м’язових волокон та порівняно активність ферменту ізоферменту креатинфосфокінази (ММ) залежно від етапу дослідження. Інші методи досліджень такі як, клінічні, біохімічні, ультрасонографічні та гістологічні реєструвалися на 4, 7, 10, 14, 21, 28 добу. Нами проаналізовано останні літературні джерела та зроблено висновки, що на 4 та 7 доби рівень креатинфосфокінази в групах із внутрішньовенним і внутрішньом’язовим введенням алогенних мезенехімальних стовбурових клітин вище референтних значень, але значно нижче, ніж у групах контролю та з традиційним методом лікування. А от значну динаміку зниження рівня креатинфосфокінази в сироватці крові у кролів ми спостерігаємо на 10 добу в групі із внутрішньовенним введенням порівнюючи із контрольною групою тварин у 2 рази та в 1,6 раза порівнюючи із традиційним лікуванням. Група тварин із внутрішньом’язовим введенням має референтні значення на 14 добу, порівнюючи із контролем нижче в 1,3 раза, традиційним лікуванням – в 1,2 разa. Та на 21 добу отримуємо референтні значення в групи тварин із традиційним лікуванням. Рівень активності креатинфосфокінази знижується в контрольної групи тварин на 28 добу дослідження, що свідчить про повний м’язовий розрив. Результати досліджень показали, що найбільш високу активність ферменту креатинфосфокінази впродовж дослідження показали групи тварин контрольна та із традиційним лікуванням, що свідчило про значні структурно-функціональні й деструктивні порушення м’язових волокон скелетної м’язової тканини із тяжкою травмою. Отже відзначено, що активність ферменту за умов ушкодження скелетної м’язової тканини має тенденцію збільшуватися відповідно до ступеня тяжкості травми.