Головна роль у підтриманні функціонування організму, його рості та розвитку належить білку. Він бере участь у формуванні м’язового каркасу та входить до складу ферментів, нейромедіаторів, гормонів. Вплив автономної нервової системи на метаболізм загального білка вивчений не достатньо. Відомо, що автономна нервова систе- ма – це структура, яка відповідає за гомеостаз та сталість усього організму. Вона бере участь у регулюванні роботи серця, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції, травного тракту, органів виділення тощо. У проведених нами дослідженнях було встановлено, що в курей кросу Кобб 500 в різ- ним тонусом автономної нервової системи впродовж періоду вирощування з 35 до 60 доби спостерігався різний вміст загального білка, альбуміну, глобулінів та реєструвалася нео- днакова маса тіла. Кури-ваготоніки демонстрували найнижчі показники білкового обміну у віці 35 та 45 діб (Р ˂ 0,05–0,001) порівнюючи з симпатикотоніками та нормотоніками, які мали тенденцію до зростанняи в період між 35 та 60 добою вирощування порівнюючи з іншими групами птиці, де досліджувані білкові фракції навпаки знижувались. Кореляційні взаємозв’язки між загальним білком, альбуміном та масою тіла птиці мали високу лінійну залежність в усіх групах курей (Р ˂ 0,05–0,001) та негативну залеж- ність у період між 45 та 60 добою вирощування в симпатикотоніків та нормотоніків. У птиці із домінуванням парасимпатичного тонусу автономної нервової системи така кореляція зберегла своє направлення із високою достовірністю (Р ˂ 0,05) між масою тіла та зальним білком на 60 добу вирощування.
ваготонія, нормотонія, метаболізм білка, альбумін, глобуліни