Український часопис ветеринарних наук

Морфологія органів травного каналу та їх імунних утворень в качок породи «Мулард»

Надія Дишлюк, Світлана Василівна Гуральська, Оксана Сергіївна Мамай
Завантажити статтю
Анотація

Відомо, що в імунних утвореннях травного каналу птахів, які відносять до периферичних органів гемопоезу та лімфопоезу, відбувається диференціація Т- та В-лімфоцитів під впливом антигенів, які зумовлюють розвиток специфічного (клітинного і гуморального) імунітету. У зв’язку з цим, метою цього дослідження було з’ясувати особливості морфології органів травного каналу та їх імунних утворень у качок гібридної м’ясної породи «Мулард» віком 150 діб на період статевої зрілості. Під час проведення гістологічних досліджень шматочки з різних ділянок (стравоходу, частин шлунка, кишок із розташованими в них плямками Пейера, дивертикул Меккеля та сліпокишкові дивертикули) відбирали, етикетували та фіксували у 10% водному розчині нейтрального формаліну і заливали в парафін, відповідно до загальноприйнятої методики. На гістологічних препаратах вивчали особливості мікроскопічної будови органів травного каналу та їхніх імунних утворень і гістотопографію, досліджували різновиди форм лімфоїдної тканини та підраховували площу цієї тканини. Встановлено, що імунні утворення органів травного каналу качок представлені всіма рівнями структурної організації лімфоїдної тканини, які неоднаково виражені в певних їхніх частинах. Скупчення імунних утворень в стінках стравоходу і шлунка розташовані у власній пластинці слизової оболонки та підслизовій основі, а в кишечнику – ще й у м’язовій оболонці. Найкраще лімфоїдна тканина розвинена у стравохідному мигдалику, сліпокишкових дивертикулах, дещо менше у дивертикулі Меккеля та плямках Пейєра кишечника. У стінці стравоходу та шлунка качок спостерігаються лише незначні скупчення цієї тканини. Отримані результати щодо морфофункціонального стану периферичних органів гемопоезу та лімфопоезу дають можливість удосконалювати технології вирощування і експлуатації птахів з метою забезпечення їхньої високої життєздатності та продуктивності

Ключові слова

свійська птиця, стравохід, шлунок, кишечник, лімфоїдна тканина, лімфоїдні вузлики

ЦИТУВАТИ
Dyshliuk, N., Huralska, S., & Mamai, O. (2022). Morphology of the digestive canal organs and their immune formations in the mulard ducks. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 13(2), 16-25. https://doi.org/10.31548/ujvs.13(2).2022.16-25
Використані джерела

[1] Haley, P.J. (2017). The lymphoid system: A review of species differences. Journal of Toxicologic Pathology, 30(2), 111-123. doi: 10.1293/tox.2016-0075.

[2] Kadhim, A.B., Dali, E.I., & Sharoot, H.A. (2018). Histomorphological study of duodenum of goose (Anser anser). Al-Qadisiyah Journal of Veterinary Medicine Sciences, 17(2), 43-48. doi: 10.29079/vol17iss2art503.

[3] Ayman, U., Jahid, M.A., & Alam, M.R. (2021). Morphohistology and biometric characteristics of cecal tonsils of sonali chicken at post-hatching ages. The Iraqi Journal of Veterinary Medicine, 45(2), 1-6. doi: 10.30539/ijvm.v45i2.1254.

[4] Jung, C., Hugot, J.-P., & Barreau, F. (2010). Peyer’s patches: The immune sensors of the intestine. International Journal of Inflammation, 1-12, article number 823710. doi: 10.4061/2010/823710.

[5] Khomіch, V.T., Usenko, S.I., & Dyshliuk, N.V. (2020). Morphofunctional features of the esophageal tonsil in some wild and domestic bird species. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 11(2), 207-213. doi: 10.15421/022030.

[6] Mazurkevych, T.A., & Khomych, V.T. (2019). The structure and topography of lymphoid tissue in immune formations of intestines in ducks. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 10(2), 4-12. doi: 10.31548/jvs2019.02.004.

[7] Logvinova, V.V., Oliyar, A.V., & Lieshchova, M.A. (2020). Formation of immune structures in small intestine of Muskovy ducks (Cairina moschata). Theoretical and Applied Veterinary Medicine, 8(1), 50-55. doi: 10.32819/2020.81008.

[8] Indu, V.R., Biju, S., Lucy, K.M., & Maya, S. (2020). Histological studies on the oesophageal tonsils of broiler ducks. Journal of Food and Animal Sciences, 1, 53-56. doi: 10.51128/jfas.2020.A010.

[9] Kobayashi, N., Takahashi, D., Takano, S., Kimura, S., & Hase, K. (2019). The roles of Peyer’s patches and microfold cells in the gut immune system: Relevance to autoimmune diseases. Frontiers in Immunology, 10, 1-15. doi: 10.3389/ fimmu.2019.02345.

[10] El-naseery, N.I., Mohammed, A.A., Abuel-Atta, A.A., & Ghonimi, W. (2021). Species-specific differences of the avian oesophagus: Histological and ultrastructural study. Anatomia, Histologia, Embryologia, 55(5), 788-800. doi: 10.1111/ahe.12721.

[11] Guralska, S.V., Kot, T.F., Dyshliuk, N.V., Zaika, S.S., & Khomenko, Z.V. (2021). Immune response of the harderian gland in chickens to infectious bronchitis coronavirus. Agricultural Science and Practice, 8(1), 58-66. doi: 10.15407/agrisp8.01.049.

[12] Kovtun, M.F., Lykova, I.O., & Kharchenko, L.P. (2018). The plasticity and morphofunctional organization of the digestive system of waders (charadrii) as migrants. Herald of Zoology, 52(5), 553-564. doi: 10.2478/vzoo-2018-0043.

[13] Delgobo, M., Paludo, K.S., & Fernandes, D. (2019). Gut: Key element on immune system regulation. Brazilian Archives of Biology and Technology, 62, 1-14. doi: 10.1590/1678-4324-2019180654.

[14] Nochi, T., Jansen,C.A., Toyomizu,M., & Eden, W. (2018). The well-developed mucosal immune systems of birds and mammals allow for similar approaches of mucosal vaccination in both types of animals. Frontiers in Nutrition, 5(60), 1-15. doi: 10.3389/fnut.2018.00060.

[15] Gofur, M.R. (2020). Meckel’s diverticulum in animals and birds: An immuno-pathoclinical perspective. Bangladesh Journal of Veterinary Medicine, 18(1), 1-12. doi: 10.33109/bjvmjj2020am1.

[16] Khomych, V.T., & Usenko, S.I. (2019). Morphology of the glandular part of the stomach, its intermediate zone and their immune formations in domestic geese. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 10(2), 44-51. doi: 10.31548/ujvs2019.02.044.

[17] Lykova, О., & Kharchenko, L.P. (2021). Nutrition ecology and morpho-functional organization of the digestive system of the black tern Chlidonias niger (Linnaeus, 1758). Biodiversity, Ecology and Experimental Biology, 22(2), 82-90. doi: 10.34142/2708-5848.2020.22.2.09.

[18] Hanafy, B.G., Abumandour, M.M.A., & Bassuoni, N F. (2020). Morphological features of the gastrointestinal tract of Garganey (Anas querquedula, Linnaeus 1758) — Oesophagus to coprodeum. Anatomia, Histologia, Embryologia, 49(2), 233-250. doi: 10.1111/ahe.12519.

[19] Hassan, S.A., & Moussa, E.A. (2012). Gross and microscopic studies on the stomach of domestic duck (Anas platyrhynchos) and domestic pigeon (Columba livia domestica). Journal of Veterinary Anatomy, 5(2), 105-27. doi: 10.21608/JVA.2012.44877.

[20] Akter, K., Mussa, T., Sayeed, A., & Hai, M.A. (2018). Proventriculus of digіstive tract of broiler. Bangladesh Journal of Veterinary Medicine, 16(1), 7-11. doi: 10.3329/bjvm.v16i1.37367.

[21] Mazurkevych, T.A. (2020). Cellular composition of lymphoid tissue of Peyer’s patch of duodenum in ducks. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 11(3), 24-32. doi: 10.31548/ujvs2020.03.003.

[22] European convention for the protection of vertebrate animals used for research and other scientific purposes. (1986, March). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/994_137.

[23] Law of Ukraine No.  3447-IV “On the Protection of Animals from Cruelty” (2006, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/3447-15.

[24] Abdelnaeem, A.H., Elshaer, F.M., & Rady, M.I. (2019). Histological and histochemical studies of the esophagus and stomach in two types of birds with different feeding behaviors. International Journal of Development, 8(1), 23-42. doi: 10.21608/idj.2019.64030.

[25] Madkour, F., Mohamed, S., Abdalla, K., & Ahmed, Y. (2018). Developmental studies of the gastric junctions of the post-hatching muscovy duck (Cairina moschata). SVU- International Journal of Veterinary Sciences, 1(2), 69-84. doi: 10.21608/SVU.2018.19860.

[26] Jain, P., & Ingole, S.P. (2017). Gross, histomorphological and histochemical study of jejunum in Vanaraja and CARI Shyama. International Journal of Advanced Research, 5(1), 1380-1385 doi: 10.21474/IJAR01/2898.

[27] Langlois, I. (2019). The anatomy, physiology, and diseases of the avian proventriculus and ventriculus. Veterinary Clinics: Exotic Animal Practice, 6(1), 85-111. doi: 10.1016/S1094-9194(02)00027-0.

[28] Sayrafi, R., & Aghagolzadeh, M. (2020). Histological and histochemical study of the proventriculus (Ventriculus glandularis) of common starling (Sturnus vulgaris). Anatomia, Histologia, Embriologia, 49(1), 105-111. doi: 10.1111/ahe.12495.

[29] Khomich, V.T., Dyshlyuk, N.V., Mazurkevich, T.A., Stegney, Zh.G., & Usenko, S.I. (2020). Nomina anatomica avium (International anatomical nomenclature of birds). Kyiv: Yamchynsky O.V.

[30] Makhotina, D.S., Kushch, M.M., & Miroshnikova, O.S. (2020). Features microscopic structure of the caecum of ducks. Veterinary Medicine, Technologies Livestock and Nature Management: Scientific and Practical Journal, 6, 56-63. doi: 10.32718/nvlvet10008.