Український часопис ветеринарних наук

Вплив дезінфектантів різної хімічної природи на культуру патогенних лептоспір

Ольга Миколаївна Чечет, Вячеслав Леонідович Коваленко, Галина Борисівна Алєксеєва, Антон Володимирович Пискун
Завантажити статтю
Анотація

Інфекційні хвороби завдають тваринницьким господарствам значних економічних збитків, тому проводиться постійний пошук нових засобів профілактики захворювань, а особливо дезінфектантів. Аналіз наукової літератури вказує на значну проблему лептоспірозу в Україні та фактично відсутні дані щодо застосування комплексних окиснювальних препаратів для його профілактики. Метою роботи було дослідити вплив дезінфектантів біолайд (діючі речовини перекис водню, молочна та надмолочна кислоти) та діолайд (діючі речовини натрію хлорит і натрію хлорид) на збудників лептоспірозу. Для цього, перевіряли стійкість восьми, циркулюючих в Україні, патогенних культур лептоспір різного віку та їхні ростові властивості, шляхом додавання до них різних концентрацій зазначених дезінфектантів. Одержані результати статистично аналізували в програмному забезпеченні Epitools – Epidemiological Calculators. З’ясовано ефективні концентрації та експозицію біолайду та діолайду для застосування при профілактичній та вимушеній дезінфекції при лептоспірозі. В результаті проведених досліджень щодо впливу обох дезінфектантів на 7-ми, 10- та 15-добові тест-культури лептоспір, не було зареєстровано різниці між показниками їхнього накопичення (кількість мікробних клітин/см3). Тому, одержані результати по культурам різного віку враховували як повторюваність. Обґрунтовано, що для профілактичної та вимушеної дезінфекції при лептоспірозі рекомендовано до використання 0,55% розчин засобу «Біолайд» за експозиції 30 хв за температури 24оС. У разі збільшення терміну експозиції до 60 хв, допускається зниження концентрації засобу до 0,185%. Щодо препарату «Діолайд», то його при цьому зоонозі рекомендовано застосовувати у розведенні 200 мг/л (концентрація 0,08% за діючою речовиною) впродовж експозиції 15 хв за температури 24оС. У разі збільшення терміну експозиції до 30 хв, допускається зниження розведення засобу до 50 мг/дм3 (концентрація 0,02% за діючою речовиною). До того ж, встановлено, що обидва дезінфікуючі засоби повністю пригнічують ріст патогенних культур лептоспір. Практична цінність роботи полягає у доведенні можливості застосування комплексних дезінфектантів на основі окиснювачів для профілактики лептоспірозу

Ключові слова

ветеринарна медицина, лептоспіроз, дезінфекція, біолайд, діолайд, бактерицидність

ЦИТУВАТИ
Chechet, O., Kovalenko, V., Aliekseieva, H., & Pyskun, A. (2022). Exposure to disinfectants of various chemical nature on the culture of pathogenic leptospira. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 13(2), 71-78. https://doi.org/10.31548/ujvs.13(2).2022.71-78
Використані джерела

[1] Kobayashi, Y. (2001). Discovery of the causative organism of Weil’s disease: Historical view. Journal of Infection and Chemotherapy, 7(1), 10-15. doi: 10.1007/s101560170028.

[2] Crecelius, E.M., & Burnett, M.W. (2020). Leptospirosis. Journal of Special Operations Medicine, 20(4), 121-122.

[3] Soo, M.P., Khan, N.A., & Siddiqui, R. (2020). Leptospirosis: Increasing importance in developing countries. Acta Tropica, 201, article number 105183. doi: 10.1016/j.actatropica.2019.105183.

[4] De Brito, T., Silva, A., & Abreu, P. (2018). Pathology and pathogenesis of human leptospirosis: A commented review. Revista do Instituto de Medicina Tropical de Sao Paulo, 60. doi: 10.1590/s1678-9946201860023.

[5] Md-Lasim, A., Mohd-Taib, F.S., Abdul-Halim, M., Mohd-Ngesom, A.M., Nathan, S., & Md-Nor, S. (2021). Leptospirosis and coinfection: Should we be concerned? International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(17), article number 9411. doi: 10.3390/ijerph18179411.

[6] Ukhovskyi, V., Pyskun, A., Korniienko, L., Aliekseieva, H., Moroz, O., Pyskun, O., Kyivska, G., & Mezhenskyi, A. (2022). Serological prevalence of Leptospira serovars among pigs in Ukraine during the period of 2001-2019. Veterinary Medicine Journal, 67, 13-27. doi: 10.17221/50/2021-VETMED.

[7] Karpagam, K.B., & Ganesh, B. (2020). Leptospirosis: A neglected tropical zoonotic infection of public health importance-an updated review. European Journal of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 39(5), 835-846. doi: 10.1007/s10096-019-03797-4.

[8] OIE World Organization for Animal Health. (2021). Chapter 3.1.12: Leptospirosis. In Manual of diagnostic tests and vaccines for terrestrial animals (pp.  1-13). Retrieved from https://www.woah.org/fileadmin/Home/eng/Health_ standards/tahm/3.01.12_LEPTO.pdf.

[9] Fry, N.K., La Ragione, R.M., & Ready, D. (2019). Leptospirosis. Journal of Medical Microbiology, 68(3), article number 289. doi: 10.1099/jmm.0.000899.

[10] Vincent, A.T., Schiettekatte, O., Goarant, C., Neela, V.K., Bernet, E., Thibeaux, R., Ismail, N., Mohd, K.M., Amran, F., Masuzawa, T., Nakao, R., Amara Korba, A., Bourhy, P., Veyrier, F.J., & Picardeau, M. (2019). Revisiting the taxonomy and evolution of pathogenicity of the genus Leptospira through the prism of genomics. PLoS Neglected Tropical Diseases, 13(5), article number e0007270. doi: 10.1371/journal.pntd.0007270.

[11] Marinova-Petkova, A., Guendel, I., Strysko, J.P., Ekpo, L.L., Galloway, R., Yoder, J., Kahler, A., Artus, A., Hoffmaster, A.R., Bower, W.A., Walke, H., Ellis, B.R., Hunte-Ceasar, T., Ellis, E.M., & Schafer, I.J. (2019). First reported human cases of leptospirosis in the United States Virgin Islands in the aftermath of hurricanes Irma and Maria, September November 2017. Open Forum Infectious Diseases, 6(7). doi: 10.1093/ofid/ofz261.

[12] Sohail, M.L., Khan, M.S., Ijaz, M., Naseer, O., Fatima, Z., Ahmad, A.S., & Ahmad, W. (2018). Seroprevalence and risk factor analysis of human leptospirosis in distinct climatic regions of Pakistan. Acta Tropica, 181, 79-83. doi: 10.1016/j.actatropica.2018.01.021.

[13] Casanovas-Massana, A., Costa, F., Riediger, I.N., Cunha, M., de Oliveira, D., Mota, D.C, Sousa, E., Querino, V.A., Nery, N., Reis, M.G., Wunder, E.A., Diggle, P.J., & Ko, A.I. (2018). Spatial and temporal dynamics of pathogenic Leptospira in surface waters from the urban slum environment. Water Research, 130, 176-184. doi: 10.1016/j.watres.2017.11.068.

[14] Miller, E., Barragan, V., Chiriboga, J., Weddell, C., Luna, L., Jiménez, D.J., Aleman, J., Mihaljevic, J.R., Olivas, S., Marks, J., Izurieta, R., Nieto, N., Keim, P., Trueba, G., Caporaso, J.G., & Pearson, T. (2021). Leptospira in river and soil in a highly endemic area of Ecuador. BMC Microbiology, 21(1), article number 17. doi: 10.1186/s12866-020-02069-y.

[15] Casanovas-Massana, A., Pedra, G.G., Wunder, E.A., Diggle, P.J., Begon, M., & Ko, A.I. (2018). Quantification of Leptospira interrogans survival in soil and water microcosms. Applied and Environmental Microbiology Journal, 84(13), article number e00507-18. doi: 10.1128/AEM.00507-18.

[16] Girard, M., Mattison, K., Fliss, I., & Jean, J. (2016). Efficacy of oxidizing disinfectants at inactivating murine norovirus on ready-to-eat foods. International Journal of Food Microbiology, 219, 7-11. doi: 10.1016/j.ijfoodmicro.2015.11.015.

[17] Jones, C.H., Shilling, E.G., Linden, K.G., & Cook, S.M. (2018). Life cycle environmental impacts of disinfection technologies used in small drinking water systems. Environmental Science and Technology, 52, 2998-3007. doi: 10.1021/acs.est.7b04448.

[18] Carey, R.B., Bhattacharya, S., Kehl, S.C., Matukas, L.M., Pentella, M.A., Salfinger, M., & Schuetz, A.N. (2018). Practical guidance for clinical microbiology laboratories: Implementing a quality management system in the medical microbiology laboratory. Clinical Microbiology Reviews, 31(3), article number e00062-17. doi: 10.1128/CMR.00062-17.

[19] Sergeant, E.S. (2018). Epitools epidemiological calculators. Ausvet. Retrieved from http://epitools.ausvet.com.au.

[20] Kovalenko, V.L., Gnatenko, A.V., Kulykova, V.V., Balatskyi, Y.O., & Lyasota, V.P. (2013). Determination of the Leptospira’s test cultures resistance to disinfectant geotsid. Veterinary Biotechnology, 23, 174-178.

[21] Elise, R., Bourhy, P., Picardeau, M., Moulin, L., & Wurtzer, S. (2021). Effect of disinfection agents and quantification of potentially viable Leptospira in fresh water samples using a highly sensitive integrity-qPCR assay. PLoS One, 16(5), article number e0251901. doi: 10.1371/journal.pone.0251901.

[22] D’Andrea, A., Martinez, Y.Z., Alduina, R., Monteverde, V., Molina, C.F., & Vitale, M. (2012). Comparison of two PCR methods for detection of Leptospira interrogans in formalin-fixed and paraffin-embedded tissues. Memorias do Instituto Oswaldo Cruz, 107(1), 85-88. doi: 10.1590/s0074-02762012000100012.

[23] Haake, D.A., & Matsunaga, J. (2021). Leptospiral immunoglobulin-like domain proteins: Roles in virulence and immunity. Frontiers in Immunology, 11, article number 579907. doi: 10.3389/fimmu.2020.579907.

[24] Pinhata, J., Blanco, R.M., & Romero, E.C. (2018). Evaluation of inhibitors for development of a selective medium for isolation of Leptospira spp. from clinical samples. Letters in Applied Microbiology, 66(6), 558-564. doi: 10.1111/lam.12887.