Український часопис ветеринарних наук

Мікроскопічні зміни в селезінці за інфекційного перитоніту котів

Вікторія Вікторівна Лісова, Едуард Сергійович Котляров
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим, що патоморфологічні зміни при інфекційному перитоніті у котів вивчалися небагатьма авторами і описані недостатньо повно. Мета роботи полягала у вивченні впливу збудника інфекційного перитоніту на будову селезінки в котів. У роботі висвітлено результати гістологічних досліджень зрізів, одержаних із різних ділянок селезінки котів різного віку, що загинули від змішаної (26 тварин) і сухої (7 тварин) форм інфекційного перитоніту. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою. У роботі детально описано мікроскопічні зміни в селезінці за сухої і змішаної форм інфекційного перитоніту котів. З’ясовано, що на ці зміни не впливає форма хвороби, але відзначаються особливостями залежно від тривалості її перебігу. У котів, в яких хвороба до настання смерті тривала до трьох тижнів, червона пульпа селезінки нерівномірно набрякла, інфільтрована лімфоцитами й моноцитами, подекуди містила вогнища некротизованих клітин, а еритроцити відсутні. Зміни білої пульпи представлені гіперплазією лімфоїдних вузликів. Ці вузлики мали різні розміри та були розташовані ексцентрично відносно центральних артерій. Навколо частини центральних артерій виразні лімфоїдні вузлики відсутні. На поверхні капсули місцями наявні фібринозно-некротичні накладання, під якими мезотелій відсутній, а капсула інфільтрована лімфоцитами та моноцитами. На інших ділянках мезотеліоцити зазнали виразної метаплазії – з плоских клітин вони перетворилися на стовпчасті клітини. На окремих ділянках селезінки у деяких тварин серозна оболонка відсутня. В котів, у яких хвороба тривала більше трьох тижнів, червона пульпа помітно більш набрякла, а лімфоїдні вузлики – поодинокі та невеликих розмірів. Інші мікроскопічні зміни були такими ж, як і у тварин, що хворіли менше трьох тижнів. Результати дослідження мають практичну цінність для лікарів-патоморфологів, а також для науковців, які вивчають патогенез інфекційного перитоніту котів

Ключові слова

коронавірус, макроскопічні зміни, гістологічні дослідження, лімфоїдні вузлики, метаплазія

ЦИТУВАТИ
Lisova, V., & Kotliarov, E. (2022). Microscopic changes in the spleen due to feline infectious peritonitis. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 13(4), 35-41. https://doi.org/10.31548/ujvs.13(4).2022.35-41
Використані джерела

[1] Boley, P.A., Alhamo, M.A., Lossie, G., Yadav, K.K., Vasquez-Lee, M., Saif, L.J., & Kenney, S.P. (2020). Porcine deltacoronavirus infection and transmission in poultry, United States. Emergency Infectious Diseases, 26(2), 255-265. doi: 10.3201/eid2602.190346.

[2] Enjuanes, L., Almazan, F., Sola, I., & Zuniga, S. (2006). Biochemical aspects of coronavirus replication and virus-host interaction. In S. Perlman, & K.V. Holmes, (Eds.), The nidoviruses. Advances in experimental medicine and biology (pp. 211-230). Boston: Springer. doi: 10.1007/978-0-387-33012-9_2.

[3] Graham, R.L., & Baric, R.S. (2010). Recombination, reservoirs, and the modular spike: Mechanisms of coronavirus cross-species transmission. Journal of Virology, 84(7), 3134-3146. doi: 10.1128/JVI.01394-09.

[4] Li, F. (2013). Receptor recognition and cross-species infections of SARS coronavirus. Antiviral Research, 100(1), 246-254. doi: 10.1016/j.antiviral.2013.08.014.

[5] Li, W.H., Wong, S.K., Li, F., Kuhn, J.H., Huang, I.C., Choe, H., & Farzan, M. (2006). Animal origins of the severe acute respiratory syndrome coronavirus: Insight from ACE2-S-protein interactions. Journal of Virology, 80(9), 4211-4219. doi: 10.1128/JVI.80.9.4211-4219.2006.

[6] Andrew, S.E. (2000). Feline infectious peritonitis. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 30(5), 987-1000. doi: 10.1016/s0195-5616(00)05002-6.

[7] Kipar, A., Kohler, K., Leukert, W., & Reinacher, M. (2001). Evaluation of lymphatic tissue activity in cats with spontaneous feline infectious peritonitis. Journal of Comparative Pathology, 125(2-3), 182-191. doi: 10.1053/jcpa.2001.0501.

[8] Addie, D., Belak, B., Boucraut-Baralon, C., Belak, B., Boucraut-Baralon, C., Egberink, H., Frymus, T., Gruffydd-Jones, T., Hartmann, K., Hosie, M.J., Marsilio, F., Lloret, A., Lutz, H., Pennisi, M.G., Radford, A.R., Truyen, U., & Horzinek, M.C. (2009). Feline infectious peritonitis: ABCD guidelines on prevention and management. Journal of Feline Medicine and Surgery, 11(7), 594-604. doi: 10.1016/j.jfms.2009.05.008.

[9] Vennema, H., Polanda, A., Foleya, J., & Pedersen, N.C. (1998). Feline infectious peritonitis viruses arise by mutation from endemic feline enteric coronaviruses. Virology, 243(1), 150-157. doi: 10.1006/viro.1998.9045.

[10] Stoddart, C.A., & Scott, F.W. (1989). Intrinsic resistance of feline peritoneal macrophages to coronavirus infection correlates with in vivo virulence. Journal of Virology, 63(1), 436-440. doi: 10.1128/JVI.63.1.436-440.1989.

[11] Poland, A.M., Vennema, H., Foley, J.E., & Pedersen, N.C. (1996). Two related strains of feline infectious peritonitis virus isolated from immunocompromised cats infected with a feline enteric coronavirus. Journal of Clinical Microbiology, 34(12), 3180-3184. doi: 10.1128/jcm.34.12.3180-3184.1996.

[12] Addie, D.D., Schaap, I.A.T., Nicolson, L., & Jarrett, O. (2003). Persistence and transmission of natural type I feline coronavirus infection. Journal of General Virology, 84(10), 2735-2744. doi: 10.1099/vir.0.19129-0.

[13] Li, C., Liu, Q., Kong, F., Guo, D., Zhai, J., Su, M., & Sun, D. (2019). Circulation and genetic diversity of feline coronavirus type I and II from clinically healthy and FIP-suspected cats in China. Transboundary and Emerging Diseases, 66(2), 763-775. doi: 10.1111/tbed.13081.

[14] Decaro, N., & Buonavoglia, C. (2008). An update on canine coronaviruses: Viral evolution and pathobiology. Veterinary Microbiology, 132(3-4), 221-234. doi: 10.1016/j.vetmic.2008.06.007.

[15] Terada, Y., Matsui, N., Noguchi, K., Kuwata, R., Shimoda, H., Soma, T., Mochizuki, M., & Maeda, K. (2014). Emergence of pathogenic coronaviruses in cats by homologous recombination between feline and canine coronaviruses. PLoS ONE., 9(9), article number 106534. doi: 10.1371/journal.pone.0106534.

[16] Kipar, A., & Meli, M. (2014). Feline infectious peritonitis: Still an enigma? Veterinary Pathology, 51, 505-526. doi: 10.1177/0300985814522077.

[17] Levy, J.K., James, K.M., & Cowgill, L.D. (1999). Infectious diseases of feral cats in central California. In Proceedings of the 80th annual meeting conference for research workers in disease, Chicago, IL.

[18] Addie, D.D., & Jarrett, O. (1998). Feline coronavirus infection. Infectious Diseases of the Dog and Cat, 50(3), 58-69.

[19] McReynolds, C., & Macy, D. (1997). Feline infectious peritonitis. Part I. Etiology and diagnosis. Compendium:Continuing Education for Veterinarians, 19, 1007-1016.

[20] Hartmann, K. (2005). Feline infectious peritonitis. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 35(1), 39-79. doi: 10.1016/j.cvsm.2004.10.011.

[21] Pesteanu-Somogyi, L.D., Radzai, C., & Pressler, B.M. (2006). Prevalence of feline infectious peritonitis in specific cat breeds. Journal of Feline Medicine and Surgery, 8(1), 1-5. doi: 10.1016/j.jfms.2005.04.003.

[22] Foley, J.E., Lapointe, J.M., Koblik, P., Poland, A., & Pedersen, N.C. (1998). Diagnostic features of clinical neurologic feline infectious peritonitis. Journal of Veterinary Internal Medicine, 12(6), 415-423. doi: 10.1111/j.1939-1676.1998.tb02144.x.

[23] Kipar, A., May, H., Menger, S., Weber, M., Leukert, W., & Reinacher, M. (2005). Morphologic features and development of granulomatous vasculitis in feline infectious peritonitis. Veterinary Pathology, 42(3), 321-330. doi: 10.1354/vp.42-3-321.

[24] Zon, G.A., Skripka, M.V., & Ivanovska, L.B. (2009). Animal dissection. Donetsk: PE Hlazunov R.O.

[25] Goralskij, L.P., Homych, V.T., & Kononskij, O.I. (2011). Basics of histological technique and morphofunctional research methods in normal and pathological conditions. Zhytomyr: Polissia.

[26] Wolfe, L.G., & Gricsemer, R.A. (1966). Feline infectious peritonitis. Veterinary Pathology, 3(3), 255-270. doi: 10.1177/030098586600300309.

[27] Marioni-Henry, K., Vite, C.H., Newton, A.L., & Van Winkle, T.J. (2004). Prevalence of diseases of the spinal cord of cats. Journal of Veterinary Internal Medicine, 18(6), 851-858. doi: 10.1111/j.1939-1676.2004.tb02632.x.

[28] Pedersen, N.C. (2009). A review of feline infectious peritonitis virus infection: 1963-2008. Journal of Feline Medicine and Surgery, 11(4), 225-258. doi: 10.1016/j.jfms.2008.09.00.

[29] Thayer, V., Gogolski, S., Felten, S., Hartmann, K., Kennedy, M., & Olah, G.A. (2022). AAFP/EveryCat feline infectious peritonitis diagnosis guidelines. Journal of Feline Medicine and Surgery, 24(9), 905-933. doi: 10.1177/1098612X221118761.

[30] Halania, M.R. (2020). Pathomorphology and some aspects of the pathogenesis of infectious peritonitis in cats. (Doctoral thesis, Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies of Lviv, Lviv, Ukraine).