Український часопис ветеринарних наук

Визначення давності настання смерті кота свійського методом вимірювання площі вологої плями

Дар’я Юріївна Шкундя, Ярослав Костянтинович Сердюков
Завантажити статтю
Анотація

Жорстоке поводження з тваринами, відповідно до чинного законодавства України, є кримінальним злочином. Під час розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних із жорстоким поводженням із тваринами, в тому числі котами свійськими, часто виникає необхідність встановлення давності настання смерті. Тому надзвичайно актуальними є розробка нових методів її визначення та вдосконалення вже існуючих. Метою дослідження було встановлення залежності між отриманими значеннями показників площі вологої плями та часом настання смерті. Для досягнення поставленої мети авторами запропонований новий метод визначення давності настання смерті котів свійських за результатами вимірювання площі вологої плями, отриманої зі зразків тканини скелетних м’язів трупів (метод Шкунді). Для цього відбирали від трупів котів зразки м’язової тканини, за допомогою пресування отримували препарат вологої плями та вираховували її площу, з метою встановлення кореляції значень цього показника з часом, який пройшов з настання смерті. Дослідженням отриманих показників встановлено, що ці значення є сталими, встановлено і показано графічно особливості коливань значень даного показника з часом, що пройшов з моменту смерті тварин. За допомогою низки статистичних методів визначено відсутність залежності показників площі вологої плями від м’язів, із яких відбирають зразки для дослідження, та порід тварин. Встановлено характер змін значень показника площі вологої плями залежно від часу і проаналізовано особливості їх коливань у різні періоди протягом 27 діб з моменту загибелі тварини. Представлено еталонні значення даних показників залежно від часу, що пройшов з моменту смерті тварин, які судово-ветеринарні експерти можуть використовувати в практичній роботі для встановлення давності настання смерті котів свійських. Завдяки низці переваг даний метод може бути широко впроваджений у практику судової ветеринарної медицини

Ключові слова

судово-ветеринарна експертиза; постмортальний інтервал; Felis silvestris catus; метод Шкунді; м’язова тканина

ЦИТУВАТИ
Shkundia, D., & Serdioucov, J. (2024). Determination of the time of death of a domestic cat by measuring the area of a wet spot. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 15(1), 122-138. https://doi.org/10.31548/veterinary1.2024.122
Використані джерела
  1. Ave, M.T., Ordonez-Mayan, L., Camina, M., Febrero-Bande, M., & Munoz-Barus, J.I. (2021). Estimation of thepost-mortem interval: Effect of storage conditions on the determination of vitreous humour [K+]. Science & Justice, 61(5), 597-602. doi: 10.1016/j.scijus.2021.07.005.
  2. Byrd, J., & Sutton, L. (2020). Forensic entomology for the investigator. WIREs Forensic Science, 2(4), article number e1370. doi: 10.1002/wfs2.1370.
  3. Criminal Code of Ukraine. (2001, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
  4. Doukas, D. (2022). Non-accidental injuries in dogs and cats: Review of post-mortem forensic evaluations and the social significance of small animal practice. Journal of the Hellenic Veterinary Medical Society, 73(1), 3543-3552. doi: 10.12681/jhvms.23296.
  5. Emerson, R.W. (2022). ANOVA Assumptions. Journal of Visual Impairment & Blindness, 116(4), article number 0145482X2211241. doi: 10.1177/0145482X221124183.
  6. European convention for the protection of vertebrate animals used for research and other scientific purposes. (1986). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137#Text.
  7. Garland, J., Olds, K., Rousseau, G., Palmiere, C., Ondruschka, B., & Kesha, K., Glenn, C., & Morrow, P. (2020). Using vitreous humour and cerebrospinal fluid electrolytes in estimating post-mortem interval – an exploratory study. Australian Journal of Forensic Sciences, 52(6), 626-33. doi: 10.1080/00450618.2019.1642956.
  8. González-Estrada, El., Villaseñor, J.A., & Acosta-Pech, R. (2022). Shapiro-Wilk test for multivariate skew-normality. Computational Statistics, 37(3), 1985-2001. doi: 10.1007/s00180-021-01188-y.
  9. Heba El-Sayed, M., El-Shafei, D.A., Abouhashem, S.N., & Alaa El-Din, E.A. (2023). Could skeletal muscle changes provide a reliable method for estimating the time since death: A histological, biochemical, and DNA study. Australian Journal of Forensic Sciences, 55(1), 46-58. doi: 10.1080/00450618.2021.1921272.
  10. Henßge, C., & Madea, B. (2004) Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic Science International, 144(2-3), 167-175. doi: 10.1016/j.forsciint.2004.04.051.
  11. Hryhorian, E.K. (2019). Content analysis of the forensic medical assessment of postmortem interval. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 6(22), 265-270. doi: repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24186.
  12. Huang, W.-Hs., Kuo, Ch.-Ch., Hu, Hs.-Y., Pan, Ch.-Hs., Taiching, L.A., & Liu, Ch.-Hs. (2020). Manual strangulation of a stray cat: Linking pathologic findings with the crime. Journal of Veterinary Forensic Sciences, 1(2), 11-14. doi: 10.32473/jvfs.v1i2.128634. 
  13. Jeong, S.J., Park, S.H., Park, J.E., Park, S.H., Moon, T.Y., Shin, S.E., & Lee, J.W. (2020). Extended model for estimation of ambient temperature for postmortem interval (PMI) in Korea. Forensic Science International, 309, article number 110196. doi: 10.1016/j.forsciint.2020.110196.
  14. Law of Ukraine No. 3447-IV “On Protection of Animals from Cruelty”. (2006, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text.
  15. Lytvynenko, O. Iu. (2022). Method of reconstruction of polycrystalline structure of histological cuts in determination of the stature of formation of damages of internal bodies. Forensic Sciences Research, 1, 81-86. doi: 10.24061/2707-8728.1.2022.12.
  16. Matuszewski, S. (2021). Post-mortem interval estimation based on insect evidence: Current challenges. Insects, 12(4), article number 314. doi: 10.3390/insects12040314.
  17. Merck, M., & Miller, D. (2013). Postmortem changes and the postmortem interval. In Veterinary forensics: Animal cruelty investigations (pp. 255-271). New Jersey: John Wiley. doi: 10.1002/9781118704738.ch14.
  18. Muggenthaler, H., Sinicina, I., Hubig, M., & Mall, G. (2012). Database of post-mortem rectal cooling cases under strictly controlled conditions: A useful tool in death time estimation. International Journal of Legal Medicine, 126(1), 79-87. doi: 10.1007/s00414-011-0573-6.
  19. Nioi, M., Napoli, P.E., Demontis, R., Locci, E., Fossarello, M., & d’Aloja, E. (2021). Postmortem ocular findings in the optical coherence tomography era: A proof of concept study based on six forensic cases. Diagnostics, 11(3), article number 413. doi: 10.3390/diagnostics11030413.
  20. Novak, S.Y. (2022). On the T-test. Statistics & Probability Letters, 189, article number 109562.
  21. Piegari, G., De Pasquale, V., d'Aquino, I., De Biase, D., Caccia, G., Campobasso, P.C., Tafuri, S., Russo, V., & Paciello, O. (2023). Evaluation of muscle proteins for estimating the post-mortem interval in veterinary forensic pathology. Animals, 13(4), article number 563. doi: 10.3390/ani13040563.
  22. Rodrigues de Souza, R., Toebe, M., Mello, A. Ch., & Bittencourt, K.Ch. (2023). Sample size and Shapiro-Wilk test: An analysis for soybean grain yield. European Journal of Agronomy, 142, article number 126666. doi: 10.1016/j.eja.2022.126666.
  23. Romano, C.M., Dorman, C.D., & Gaskill, L.C. (2020). Postmortem veterinary toxicology: Animal death investigation and the veterinary diagnostic laboratory. WIREs Forensic Science, 2(5), article number e1375. doi: 10.1002/wfs2.1375.
  24. Sarkisova, Yu.V. (2021). Diagnostic possibilities of accurate determination of the time since death on the concentration of electrolytes in the vitreous body of the human eye. Forensic Medical Examination, 1, 79-85. doi: 10.24061/2707-8728.1.2021.10.
  25. Sarkisova, Yu.V., & Malanchuk, S.M. (2020). Spectral-selective laser-induced autofluorescent microscopy of polycrystalline fraction of the human vitreous body in diagnostics time since death. Forensic Medical Examination, 1, 61-69. doi: 10.24061/2707-8728.1.2020.8.
  26. Savka, I.G., Kozan N.M., Dunaev, O.V., & Oliynyk, I.Y. (2021). Establishment of accurate criteria for diagnosis of the time since death in forensic medical practice. Retrieved from http://dspace.bsmu.edu.ua/bitstream/123456789/17806/1/SME_2021_1_018.pdf.
  27. Serdioucov, J., Shkundia, D., & Kruchynenko, O. (2023). Identification of time of death of cats according to histological changes in some organs. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 14(3), 399-406. doi: 10.15421/10.15421/022359.
  28. Shkundia, D.Yu., Serdioucov, J.K., Malyuk, M. O., & Bokotko, R.R. (2023). The method of determining the time of death by measuring the area of the wet spot obtained from the tissue samples of cat corpses (Patent of Ukraine No 153614). Retrieved from https://iprop-ua.com/inv/h0zfzhbd/.
  29. Sokol, V. K. (2022). Peculiarities of microscopic changes in the tissue of the human organism at different periods of death. Retrieved from http://forensic.bsmu.edu.ua/article/view/262428/258860.
  30. Viciano, J., Lopez-Lazaro, S., & Tanga, C. (2022). Post-mortem dental profile as a powerful tool in animal forensic investigations – a review. Animals, 12(16), article number 2038. doi: 10.3390/ani12162038.
  31. Wang, Y., Tang, M., Wang, P., Liu, B., & Tian, R. (2022). The Levene test based-leakage assessment. Integration, 87, 182-193. doi: 10.1016/j.vlsi.2022.06.013.
  32. Watson, E., & Baucom, J.Kr. (2020). Two case studies in veterinary forensic imaging and a brief literature review. Forensic Imaging, 21(4), article number 200382. doi: 10.1016/j.fri.2020.200382.
  33. Yatsenko, I., & Parilovsky, O. (2022) Animal mutilation as a subject of forensic veterinary expertise. Bulletin of the Black Sea Littoral, 102-103, 71-86. doi: 10.37000/abbsl.2022.102.13.
  34. Zhang, M. (2022). Forensic imaging: A powerful tool in modern forensic investigation. Forensic Sciences Research, 7(3), 385-392. doi: 10.1080/20961790.2021.2008705.