Актуальність дослідження на сьогодні зумовлена гострою необхідністю у поглибленому вивченні морфологічних аспектів ідентифікації вогнищевих і осередкових уражень в селезінці. Остання здійснює низку життєво необхідних функцій, а саме: імунну, гематологічну, депонуючу, обмінну, гемостатичну, гормональну, антибластичну тощо. Тому, мета цього дослідження стосувалася визначення особливостей клінічного прояву пухлинного ураження селезінки та її структурних змін , а також визначення макроскопічної картини органу після спленектомії. У діагностиці захворювань селезінки використовували провідний інструментальний метод, такий як ультразвукове дослідження з доплерографією, що дозволило комплексно дослідити, проаналізувати та охарактеризувати патології в паренхімі органу. Тваринам, під час диспансеризації або за ознак захворювання проводили клінічне обстеження. Після виявлення новоутворення селезінки здійснювали хірургічне лікування, а саме, оперативне втручання методом відкритої лапаротомії та спленектомію. Операція проводилася під комбінованим загальним знеболюванням (неінгаляційні та інгаляційні анестетики). Відібраний інтраопераційно матеріал із ураженого органу підлягав гістологічному дослідженню. З’ясували, що патоморфоз уражень селезінки різний, а власні патологогістологічні дослідження висвітлюють основні морфологічні особливості новоутворень. Відповідно, будь-яке новоутворення селезінки може спричинити загрозливий стан з багатьох причин: розрив органу та кровотечу, скручування органу, малігнізацію тощо. Отримані результати мають вирішальне значення у верифікації патології селезінки, що дозволяє поставити заключний клінічний діагноз, провести лікування тварини та подовжити тривалість її життя. Практичне значення отриманих результатів полягає у виявленні необхідності комплексного проведення клінічних і морфологічних досліджень у діагностиці захворювань селезінки, а також дослідженні гістопрепаратів на предмет клітинних та тканинних змін. Дискусійним у ветеринарній медицині може бути метод хірургічного лікування в тварин уражень селезінки. На противагу, в гуманній медицині вже визначені алгоритми проведення органоруйнуючої операції, – спленектомії (відкритим або лапароскопічним доступом), органозберігаючої – резекція селезінки або спленектомія з аутотрансплантацією селезінкової тканини у великий сальник (відкритим або лапароскопічним доступом), через шкірні пункції при кістозних утвореннях селезінки
ультразвукове дослідження; лімфогранулематоз; міелоліпома; структурні зміни; лапаротомія; ендотеліальні клітини; неходжкінська лімфома