Український часопис ветеринарних наук

Антропогенне надходження полютантів у рослини може проходити як повітряно-крапельним шляхом, так і за рахунок поглинання з ґрунту, як наслідок підвищеного вмісту в ній доступних рослинам сполук важких металів [5]. Рослини здатні накопичувати мікроелементи та важкі метали в тканинах або на поверхні, при цьому проявляючи себе проміжною ланкою у системі «ґрунт – рослини – тварини». Відомо, що хімічний склад рослин залежить від складу ґрунту, на якому проростають рослини, але не повторює його, тому що рослини вибірково поглинають необхідні для себе елементи залежно від фізіологічних та біохімічних потреб [8]. Зважаючи на те, що надходження хімічних елементів, в тому числі ВМ у організм птиці відбувається разом із повітрям, питною водою та значною мірою кормами [6], є необхідним проводити дослідження (випробування) стосовно вмісту токсичних та ессенціальних біомікроелементів у раціонах годівлі. Наведено результати науково-виробничого досліду стосовно соціально-гігієнічного моніторингу щодо виявлення критичних точок вмісту сполук важких металів та селену в навколишньому середовищі, а саме ґрунті, воді, кормах в умовах птахівничих господарств Одеської області. Встановлено, що ґрунти, вода і корми птахівничих господарств не перевищують гранично допустимої концентрації за вмістом токсичних та ессенціальних елементів. Вміст важких металів у комбікормах тісно корелював із вмістом їх у воді (R = 0,98 p < 0,001) та ґрунті (R = 0,34 p < 0,05), а найбільша кількість полютантів міститься у соковитих кормах порівняно з грубими та концентрованими. 

важкі метали, ґрунт, вода, корми