Координація фізіологічної діяльності та інтенсивності обміну речовин у різних органах і тканинах продуктивної тварини залежно від умов середовища та власних потреб забезпечується регуляторною діяльністю відповідних нервових центрів. Проте особливості автономної регуляції нервової системи в цьому питанні можуть суттєво впливати не тільки на фізіологічну діяльність тварин, а й на їхню продуктивність. Тому досить актуальним є питання вивчення впливу автономної регуляції на організм тварин загалом та взаємодії автономної системи та ліпідного обміну. Групи тварин формували за допомогою визначення стану серцево-судинної системи за Баєвським. Для дослідження використовували плазму крові, екстракцію ліпідів проводили за методом Фолча. Аналіз жирних кислот проводили на газовому хроматографі Trace GC Ultra (США) з полум’яно-іонізаційним детектором. Дослідженнями встановлено, що відносний вміст насичених жирних кислот був найвищим у крові нормотоніків: на 1,9%, ніж у симпатотоніків і на 0,48%, ніж у ваготоніків. Що стосується концентрації насичених жирних кислот у симпатотоніків, то треба зазначити, що вміст стеаринової кислоти в крові був найвищим (18,07 ± 0,01; Р < 0,001) порівнюючи з іншими групами, а насичені жирні кислоти від С6 до С16 характеризувалися найнижчими значеннями в порівнянні до інших дослідних груп (С6:0, Р < 0,05; С10:0, Р < 0,01; С16:0, Р < 0,05). Загальний вміст ненасичених жирних кислот у плазмі крові тварин, які належать до симпатотоніків і ваготоніків, був відповідно на 1,19% та 0,49% вищим порівнюючи з нормотоніками. Досить цікавим є факт, що симпатотоніки характеризувалися найвищім вмістом поліненасичених жирних кислот, вміст яких знижувався в ряді С18:2n6 > C20:4n6 > С18:3n3 > С22:6n3 > С22:5n3; аналогічну послідовність ми спостерігали і в інших групах, хоча відносна концентрація кислот могла коливатися. Нормотоніки, не дивлячись на те, що мали найнижчий вміст ненасичених жирних кислот, порівнюючи з іншими дослідними групами, однаково за деякими поліненасиченими жирними кислотами (С18:3n3, C22;5n3, C22:6n3) характеризувалися найвищими рівнем (Р < 0,05–0,01) порівнюючи з іншими групами, тоді як вміст ненасичених жирних кислот (С18:1n9, C20:3n6) був найнижчим. Отже, тип нервової діяльності має значний вплив на співвідношення жирних кислот у плазмі крові й автономна регуляція впливає на обмінні процеси в організмі корів.
корови, автономна регуляція, ліпіди, жирнокислотний склад