Український часопис ветеринарних наук

Показники безпечності та якості ріпакового і соняшникового меду з різних областей України

Роман Koлач, Ольга Якубчак, Тетяна Володимирівна Таран, Юлія Гриб
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням попиту на безпечні та якісні продукти бджільництва, насамперед меду, та недопущенням на вітчизняний та ринки Європейського Союзу неякісних продуктів, які можуть завдати шкоди здоров’ю споживачів. В Україні найбільшим попитом в експортному потенціалі користується соняшниковий та ріпаковий мед. Метою досліджень було визначення відповідності ріпакового та соняшникового меду, отриманого в Україні, вимогам національного та європейського харчового законодавства. Для вирішення поставленої мети були використані органолептичні методи дослідження меду натурального та проведено визначення діастазного числа, кислотності, вмісту пилкових зерен, масової частки води, масової частки відновлювальних цукрів і сахарози та гідроксиметилфурфуролу. Методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі здійснено аналіз ріпакового меду на наявність генетично модифікованого пилку. Встановлено, що дослідні зразки соняшникового меду з Вінницької, Одеської та Київської областей відповідали вимогам національного стандарту та європейського харчового законодавства, без ознак фальсифікації. Нині підлягає регулюванню використання генетично модифікованих організмів. Зразки меду ріпакового, відібрані з Вінницької, Одеської та Київської областей, не містили генетично модифікованої дезоксирибонуклеїнової кислоти. За фізико-хімічними показниками ріпаковий мед відповідав вимогам національного стандарту. Встановлено, що мед, зібраний в Київській та Вінницькій областях мав середній показник вмісту води – вище 18,5%, що відповідає вимогам до меду першого ґатунку згідно з національним стандартом. Мед, зібраний в Одеській області, відповідав показникам меду вищого ґатунку, вміст води в ньому в середньому становив 17,7%. За основними фізико-хімічними показниками ріпаковий мед, зібраний в Україні, також відповідає вимогам європейського харчового законодавства. Також ріпаковий і соняшниковий мед із Вінницької, Одеської та Київської областей є натуральними і можуть реалізовуватися не лише в Україні, а й на території Європейського Союзу та Світової Організації Торгівлі

Ключові слова

квітковий пилок; контроль; нормативно-правові акти; фальсифікація; генетично модифіковані організми

ЦИТУВАТИ
Kołacz, R., Iakubchak, O., Taran, T., & Hryb, J. (2023). Safety and quality indicators of rapeseed and sunflower honey from different regions of Ukraine. Ukrainian Journal of Veterinary Sciences, 14(1), 39-56. https://doi.org/10.31548/veterinary1.2023.39
Використані джерела

[1] Adamchuk, L., Sukhenko, V., Henhalo, N., & Akulenko, I. (2019). Study of the diastase number of Ukranian honey. New Technologies, 9, 77-86.

[2] Alaerjani, W.M.A., Abu-Melha, S., Alshareef, R.M.H., Al-Farhan, B.S., Ghramh, H.A., AlShehri, B.M.A., Bajaber, M.A., Khan, K.A., Alrooqi, M.M., Modawe, G.A., & Mohammed, M.E.A. (2022). Biochemical reactions and their biological contributions in honey. Molecules, 27, article number 4719. doi: 10.3390/molecules27154719.

[3] Almeida-Muradian, L.B., Barth, O.M., Dietemann, V., Eyer, M., Alex da Silva de Freitas, Martel, A.-C., Marcazzan, G.L., Marchese, C.M., Mucignat-Caretta, C., Pascual-Maté, A., Reybroeck, W., Sancho, M.T., & Gasparotto Sattler, J.A. (2020). Standard methods for Apis mellifera honey research. Journal of Apicultural Research, 59(3), 1-62. doi: 10.1080/00218839.2020.1738135.

[4] Almeida-Muradian, L.B., Barth, O.M., Dietemann, V., Eyer, M., Freitas, А., Martel, А., Marcazzan, G.L., Marchese, C.M., Mucignat-Caretta, C., Pascual-Maté, A., Reybroeck, W., Sancho, M.T., & Sattler, J.A. (2020). Standard methods for Apis mellifera honey research. Journal of Apicultural Research, 59(3), 1-62. doi: 10.1080/00218839.2020.1738135.

[5] Aykas, D.P. (2023). Determination of Possible Adulteration and Quality Assessment in Commercial Honey. Foods, 12, article number 523. doi: 10.3390/foods12030523.

[6] Bruetschy, C. (2019). The EU regulatory framework on genetically modified organisms (GMOs). Transgenic Research, 28 (2),169-174. doi: 10.1007/s11248-019-00149-y.

[7] Codex Alimentarius. General Standard for Food Additives, CODEX STAN 192-1995. (1995). Retrieved from https://www.fao.org/gsfaonline/docs/CXS_192e.pdf.

[8] Council Directive 2001/110/EC “On honey”. (2001, December). Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/984_006-01#Text.

[9] Covaci, B., Brejea, R. & Covaci, M. (2023). Sweeteners World Trade and Behaviour in the Pandemic. Evidence from Honey Remedies Nexus Mountain Apis Mellifera Product. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s12355-023-01243-6.

[10] Dobrinas, S., Soceanu, A., Birghila, S., Birghila, C., Matei, N., Popescu, V., & Constanda, L.M. (2022). Chemical Analysis and Quality Assessment of Honey Obtained from Different Sources. Processes, 10, article number 2554. doi: 10.3390/pr10122554.

[11] DSTU 4497:2005. “Natural honey. Specifications”. (2005). Retrieved from http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=84219.

[12] DSTU EN ISO/IEC 17025:2019 “General requirements for the competence of testing and calibration laboratories”. (2019). Retrieved from http://www.karantin.te.ua/userfiles/ file/untitled2019.pdf.

[13] Fakhlaei, R., Selamat, J., Khatib, A., Razis, A.F.A., Sukor, R., Ahmad, S., & Babadi, A.A. (2020). The toxic impact of honey adulteration. Foods, 9(11), article number 1538. doi: 10.3390/foods9111538.

[14] Jaafar, M., Othman, M., Yaacob, M., Talip, B., Ilyas, M., Ngajikin, N., & Fauzi, N. (2020). A review on honey adulteration and the available detection approaches. International Journal of Integrated Engineering, 12(2), 125-131.

[15] Kushnir, G.V. (2021). Distribution of transgenic plants in Ukraine – current state. Scientific and Technical Bulletin of State Scientific Research Control Institute Of Veterinary Medical Products and Fodderadditives and Institute of Animal Biology, 22(2), 225-229.

[16] Law of Ukraine No 4441-VI “On the State System of Biosafety in the Creation, Testing, Transportation and Use of Genetically Modified Organisms”. (2012, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4441-17#Text.

[17] Manolova, V., Parvina, I., Yankovska–Stefanova, T., & Balkanska, R. (2021). Physicochemical analysis of sunflower honey from Bulgaria. Uludag Bee Journal, 2(21), 168-176. doi: 10.31467/ uluaricilik.960751.

[18] Muhati G.L., & Warui, M.W. (2022). Physicochemical properties and floral sources of honey produced in Marsabit forest reserve, Northern Kenya. Journal of Food Quality, 2022, article number 3841184. doi: 10.1155/2022/3841184.

[19] Oblap, R., Novak, N., & Dyman, T. (2018). Detection biotechnological plant pollen in honey by real-time PCR. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 278, 216-223.

[20] Order of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine No 330 “On approval of Requirements for honey”. (2019, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0725-19#Text.

[21] Pospiech, M., Javurkova, Z., Hrabec, P., Starha, P., Ljasovska, S., Bednar, J., & Tremlova, B. (2021). Identification of pollen taxa by different microscopy techniques. PLoS ONE, 16(9), article number e0256808. doi: 10.1371/journal.pone.0256808.

[22] Pospiech, M., Zdenka, J.,Hrabec, P., Cizkova, H., Titera, D., Starha, P., Ljasovska, S., Kruzik, V., Podskalska, T., Bednar, J., Buresova, P.K., & Tremlova, B. (2021). Physico-Chemical and Melissopalynological Characterization of Czech Honey. Applied Sciences, 11(11), article number 4989. doi: 10.3390/app11114989.

[23] Puscion-Jakubik, A., Borawska, M., & Socha, K. (2020). Modern methods for assessingthe quality of bee honey and botanical origin identification. Foods, 9, article number 1028. doi: 10.3390/foods9081028.

[24] Regulation (EC) №1830/2003 of the European Parliament and of the Council. (n.d.). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:02003R1830-20190 726&rid=1.

[25] Samarghandian, S, Farkhondeh, T, & Samini, F. (2017). Honey and Health: A Review of Recent Clinical Research. Pharmacognosy Research, 9(2), 121-127. doi: 10.4103/0974-8490.204647.

[26] Seifert, F. (2021). National specificity and convergence in the European anti-GM movement: the cases of Austria, Germany, France, Spain and the UK. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 34(4), 511-532. doi: 10.1080/13511610.2020.1766950.

[27] Shebanin, V.S., Fedorchuk, V.H., & Kobeliev, M.O. (2021). Directory of winter rapeseed hybrids for the Steppe of Ukraine. Mykolaiv: MNAU.

[28] Tutun, H., Kaya, M.M., Usluer, M.S., & Kahraman, H.A. (2021). Bee pollen: it’s antioxidant activity. Uludag Bee Journal, 1(21), 119-131. doi: 10.31467/uluaricilik.896045.

[29] Vinichenko, S.A. (2021). Conditions of functioning and development of enterprises in the market of beekeeping products. Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Eсonomic sciences, 2(5), 95-101.

[30] Voyslavov, T., Mladenova, E., & Balkanska, R. (2021). A New Approach for Determination of the Botanical Origin of Monofloral Bee Honey, Combining Mineral Content, Physicochemical Parameters, and Self-Organizing Maps. Molecules, 26(23), article number 7219. doi: 10.3390/ molecules26237219.