Український часопис ветеринарних наук

Вивчення впливу пори року на органолептичні та фізико-хімічні показники молока і досі залишається актуальним. Крім того, співвідношення жирних кислот у молоці корів характеризує рівень їх годівлі та дослідження цих показників є актуальним з огляду на поширення фальсифікацій молока і молочних продуків рослинними оліями. Метою було дослідження окремих показників якості молока-сировини залежно від пори року та його жирнокислотного складу. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження слугувало збірне охолоджене молоко-сировина, отримане в різні пори року на молочно-товарній фермі ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція". Дослідження проводили в акредитованій Українській лабораторії якості і безпеки АПК НУБіП України. Органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-гігієнічні визначали загальноприйнятими стандартними методами. Жирнокислотний склад молока досліджували методом газової хроматографії. Екстракцію ліпідів з молока проводили за методом Фолча. Аналіз метилових ефірів ЖК проводили на газовому хроматографі Trace GC Ultra (США) з полум’яно-іонізаційним детектором. Ідентифікування жирних кислот проводили за допомогою стандартного зразка Supelco 37 Сomponent FAME Mix. Кількісну оцінку спектру жирних кислот ліпідів молочного жиру здійснювали методом внутрішньої нормалізації з визначенням їх у відсотках. Дослідження проводили у 2-х паралелях. Статистичну обробку експериментальних даних проводили загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Вірогідність різниці показників оцінювали за t-критерієм Ст’юдента. Відмінності між показниками, що порівнювались, вважали вірогідними за рівня значимості Р < 0,05. Результати і обговорення. Проведені дослідження засвідчили, що молоко органолептичні та фізико-хімічні показники молока-сировини змінюються залежно від пори року. Щодо мікробіологічних показників, то молоко відповідало першому гатунку, хоча зимою за іншими показниками його можна було віднести до екстра, чи в гіршому випадку, до вищого ґатунку. Крім того, взимку вміст насичених жирних кислот у молоці зростає. Влітку та восени підвищується вміст ненасичених жирних кислот, що пов’язано з наявністю у раціоні корів зеленої маси та кукурудзяного силосу. Отримані результати можна використовувати як основу для складання раціону з метою отримання молока з оптимальним вмістом і співвідношенням жирних кислот, що може стати конкурентним на ринку молока-сировини з метою виробництва молока і молочних продуктів поліпшеного хімічного складу, дієтичних, функціональних продуктів, дитячого харчування.

молоко-сировина, якість, санітарно-гігієнічні показники, жирні кислоти